Зробити сторінку стартовою         Fastiv.in.ua Твій Портал - Твоя Інформація

 

ПАРК “МОЛОДІЖНИЙ”

ПАРК-ПАМ’ЯТКА САДОВО-ПАРКОВОГО

МИСТЕЦТВА “МОЛОДІЖНИЙ”

 

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Молодіжний” розташований у м. Фастові Київської області за адресою: вул. Строкова,18.
 
Герб Парку
 
Географічні координати парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Молодіжний” 50 градусів 7 хвилин північної широти і 32 градуси 2 хвилини східної довготи. Територія парку розташована на північному схилі від великого плато, яке займає центр міста в поймі річки Унава. Це найбільш північна смуга лісостепу поблизу природної межі лісової та лісостепової зон.
Парк розташований у другому кліматичному районі, на даній території клімат помірно-континентальний, м’який та вологий. По даним багаторічних спостережень середня річна температура самого теплого місяця +7 С. Середня температура самого холодного місяця – -5-9 С. Від цих температур значно відрізняється максимальні і мінімальні температури; спостерігається абсолютний мінімум температури повітря –34 С (1940р.) і абсолютний максимум + 40 С (1946р.)
Число днів у рік з температурою до 0 С і нижче, складає 127-134. Протяжність періоду між першим морозом – жовтень і останнім – квітень складає в середньому 179 днів.
Найбільш ранні осінні заморозки відмічені 10-15 жовтня. Найбільш пізні в середині травня. Середня протяжність вегетаційного періоду – 201-217 днів.
Територія парку сягає 14,7792 га. Сучасні межі парку визначені Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 152596.
Парк створено рішенням Фастівської міської ради від 27 квітня 2000 року № 10-ХІІІ-ІІІ “Про створення у місті Фастові природно-заповідної зони”.
Рішенням Київської обласної ради № 231-13-ХІІІ від 5 жовтня 2000 року “Про нововиявлені території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області” даній території надано статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Молодіжний”.
Рішенням Фастівської міської ради Київської області № 11/10-ХVІІІ-ІІІ від 9 листопада 2000 року “Про погодження та затвердження технічної документації по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Молодіжний” відділу освіти міської ради”, територію парку надано в постійне користування управлінню освіти Фастівського міськвиконкому.
Управління парком здійснюється спеціальною адміністрацією, яку очолює начальник Управління освіти. До складу спеціальної адміністрації входить завідуючий діяльністю на території парку. Також в структуру установи входять: творчі наукові об’єднання, служба охорони, служба господарського та іншого обслуговування.
За часів наших пращурів територія парку була панською садибою з маєтком та купальнею, і мабуть цей час можна вважати її розквітом. У післяреволюційний час, протягом 50-ти років садиба поступово приходила в занепад, та ось у 1974-79рр. про неї згадали. У 1974 році за поданням товариства охорони природи на цій території почали закладати громадський Ботанічний сад. У період до 1979 проводились активні роботи по створенню саду, саме в цей час були висаджені екзотичні, реліктові деревні та чагарникові породи, формувався рельєф, прорізувалися алеї, частково були закріплені схили. Науково-дослідницька група Ботанічного саду ім. Академіка А.В.Фоміна займалася ландшафтним проектуванням саду. За час будівництва громадського Ботанічного саду була проведена велика робота, але не було проведено робіт по виділенню землі у відповідності до чинного законодавства УРСР. Тому, в 2000 році адміністрація станції юних натуралістів управління освіти Фастівського міськвиконкому була змушена розпочати роботи по збереженню землі парку та по його відновленню.
До нашого часу збереглося чимало екземплярів деревної рослинності висадженої у дореволюційні часи. Великі розміри цих дерев, їх задовільний стан свідчать про благоприємні умови для місцезростання.
Ґрунтоутворюючою породою на території парку є лесовидні суглинки і глини (з прошарками водонасичених пісків і супісків) з виходом джерельних вод.
На водорозділах переважають глибокі мало гумусні, вилужені чорноземи; на схилах темно-сірі підзолисті грунти; на днищах балок лугово-глеєві і глеєві грунти.
Рівень ґрунтових вод коливається від 5 до 15 м, а в балках водоносні горизонти виходять на поверхню.
Гумусний шар має ознаки впливу підзолистого процесу у вигляді кремнеземистої присипки.
Горизонт А за звичай темно-сірий з достатньо вираженою зернистою, або зернисто-грудкуватою структурою пухкої будови. Його потужність коливається від 28-34 см до 38-49 см.
 
Охоронно-іформаційний знак та щит
 
В опідзолених чорноземах нижче гумусного шару виділяється буруватий або червоно-бурий вилужений від карбонатів ілювіальний шар, який має горіхову структуру.
Лучно-глейові і глейові грунти поширені головним чином в поймах. Вони мають великий перегнійний горизонт 50-60 см глибини. Під гумусовим горизонтом знаходиться жовтувато-глейовий пісок, який нижче переходить в шарові піски.
Геологічні умови і особливості поверхні терас у парку є не лише благоприємними, а й унікальними. Оскільки, схили прорізані глибокими балками, які розділяють територію на п’ять водорозділів. Перепади відміток між днами балок і водорозділів коливається від 5 до 30 м. Три водорозділи виступають в долину, яку займає парк з півдня на північ, а західний та східний водорозділи огинають територію і майже зливаються внизу з північної сторони. В цьому місці долину закриває ще одне підвищення, даючи їй вихід з двох сторін до пойми Унави. Тут з обох сторін витікає два струмки, які збирають всі джерельні, а також стікаючі з водорозділів дощові і талі води. Тож рельєф ділянки почленований ярами, в них місцями вклинюється корінні лесові породи, що обумовлює багатство грунтів та рослинності.
 
 

Вхід на територію парку, вікова липа з формованною кроною

У відповідності до класифікації провідного спеціаліста з питань дендрології та паркознавства Л.І.Рубцева (1956р.) головними ландшафтами парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Молодіжний” є парковий з невеликими включеннями приозерного, лугового, лісового, садового та архітектурного.
В об’ємно-просторовому відношенні на території парку переважають відкриті й напіввідкриті ландшафти. До закритих просторів можна умовно віднести захисну смугу. Площа відкритих просторів, включаючи водойми, луги, галявини становить 31%, напіввідкритих – 54%, закритих просторів – 15%.
 
 Алеї парку
 
Захисна смуга відіграє вітрозахисну роль, а в архітектурно-художнім відношенні вона закриває вид на одноповерхову забудову, зорово розширюючи межі парку. При цьому з північної сторони контурні посадки створюються з більш низьких дерев для того, щоб не закривати вид на заплаву річки Унава.
Система відкритих просторів безперервна, багатоцентрична, з відгалуженнями по периметру з яскраво вираженими головними центрами на греблях та терасах. Є ціла мережа другорядних центрів і видових точок, з яких розкривається художній задум кожної експозиції у різних куточках парку. Композиції створені за участю рослин архітектурних споруд та водних влаштувань утворюють чудовий неповторний парковий ансамбль.
 
 
 Терасовані схили на центральній алеї
 
Основний принцип розміщення рослин в парку – систематичний, тобто рослини розміщені по систематичним групах. Але в повному обсязі це не відноситься навіть до дендрарію, на розміщення рослин впливає художній підхід, в результаті чого на деяких ділянках розміщені одночасно 2 і навіть 3 сімейства (березові і жимолості, букові і барбарисові) і т.д. кордони систематичних ділянок як правило розпливчасті і ділянки заходять одна на другу, що дозволяє в межах їх з’єднання створювати контрастні сполуки рослин. Розміщення двох сімейств на одній території допускається в тих випадках, коли рослини цих сімейств різко відрізняється один від одного по виду і разом з тим красиво сполучаються між собою.
 

Озеро

Сучасний видовий склад деревних та трав’янистих рослин, які зростають на території парку нараховує близько 2,5 тис. видів, форм, сортів та культиварів. Ознайомлення з рослинним покривом парку свідчить про те, що дендрофлора парку є багатою та різноманітною, значно більш цінною ніж у звичайних міських парках. Це пояснюється двома причинами: парк виник на місці колишньої садиби, певний час тому в 70 роках проводилася спроба закладання Ботанічного саду. Про це свідчить наявність значної кількості екземплярів екзотичних дерев та чагарників, серед яких є дуже рідкісні види. Із старих дерев висаджених в кінці ХІХ сторіччя слід відмітити групу старих лип серцелистих (в центральній частині парку та при вході). Липи мають вірогідно сформовану у молодих дерев дуже декоративну кулясту крону із гілками, що відходять від стовбура неподалік від землі. Своєрідну алею неподалік від входу утворюють клени гостролисті, а також досить старі екземпляри кінських каштанів. Увагу привертає також група екземплярів клена польового заввишки понад 16 м діаметром 50-60 см.
 

Тис ягідний

На схилах та днищах ярів зростають дерева природної флори, серед яких чимало старих екземплярів. Це – тополя біла, тополя чорна (осокір), в’яз, верба ламка, верба п’ятичинкова, берези, робінії; із чагарників є ліщина, свидина, скумпія. Особливо слід відмітити наявність на території парку значної кількості екземплярів різних видів глоду – як природних, так і крупноплідних декоративних.
 

Тсуга канадська, псевдотсуга тисолиста

Особливої уваги заслуговують екзотичні види дерев та чагарників, які зростають на території парку. Основна кількість їх зосереджена на центральній алеї та неподалік від приміщення станції юннатів. Найбільш цінними екзотичними породами, що зростають є: тис ягідний, тсуга канадська, псевдотсуга тисолиста, сосна Веймутова, верба Матсуди. Крім вищеназваних в парку є ще ряд екзотичних та декоративних дерев та кущів. Це – тополя Бол’є (туркестанська), клен Траутфеттера, оцтове дерево, форзиція, спірея Ван-Гута, вейгела, жасмин, барбарис, магонія падуболисна, актинидія, декоративна форма Робінії із зонтиковидною кроною, ялівець звичайний, ялівець козачий, біота, туя західна, туя спіралевидна, туя золотиста, туя пірамідальна, туя колоновидна та інше. Слід відмітити значну кількість екземплярів туї західної, в тому числі високодекоративної, колоновидної (екземпляри висотою до 5 м). Біля входу зростає декілька екземплярів пірамідальної форми дубу. В парку є старі плодові дерева. Трав’яний покрив типовий для парків та схилів. В ньому переважають злаки – пажитниця багаторічна, пирій, вівсяниця лучна, тонконіг лучний. Великі куртини утворюють герань лучна, деревій звичайний, полин звичайний, галінсога дрібноквіткова та ряд інших паркових та лучних видів.
 

Одна з груп туй колоновидних

Рослинність парку урізноманітнюється орнаментальними композиціями партерів, окремих клумб і рабаток. Квіти прикрашають парк, надаючи йому святкового і привабливого вигляду. Зелень газонів та квітників у поєднанні з деревами і кущами, грає не лише декоративну роль, а й поліпшує санітарні умови парку.
Уміло підібрані комбінації квіткових культур розвивають естетичний смак відвідувачів. Застосування квіткових культур у поєднанні з плетючими рослинами має особливе значення в озелененні парку, оскільки є незамінним засобом досягнення гарного декоративного ефекту озеленення в короткий термін.
 

Пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістам

Завдяки складності рельєфу і невеликій території ритм зміни композиційних насаджень дуже частий, що є важливою особливістю нашого парку. Разом з тим, дякуючи складному рельєфу, пейзажні картини чітко розділені, що дозволяє розмежовувати окремі композиційні ділянки і забезпечує самостійність вражень кожної з них.
Основні композиційні центри парку знаходяться на наступних ділянках: саду безперервного цвітіння, в гірському саду, на дамбі, на галявинах хвойних.
Домінуюче значення в структурі всіх композиційних об’єктів парку мають водні поверхні, які створені дякуючи широкій гідрологічній сітці.
 

Сосна Веймутова

На дні балок розташувалася ціла система водойм, яка складається із 6 озерець, проток і джерелець. Саме велике озеро має водне дзеркало 0,6 га, а решта займають від 100 до 600 м кв. Озера, багаточисленні джерельця та струмки прикрашають пейзажі слугують композиційною основою парку. На сьогоднішній день озера, “Осіння казка”, “Новий”, розчищається та облаштовуються.
Територія парку “Молодіжний” у відношенні функціонального зонування відрізняється від звичайних паркових територій завдяки складності рельєфу, ґрунтових і гідрологічних умов, наявності великої площі земель водного фонду. Тому чіткого групування ділянок з однорідною діяльністю в нерозчленовані зони не має. По вищевказаних причинах деякі однорідні ділянки перебувають у різних кінцях парку, але із-за невеликої площі останнього це не представляє складнощів у процесі експлуатації.
 

Одне з джерел парку

Функціональною і композиційною основою парку є дійсний матеріал – рослинність, рельєф, вода, грунт. Будови та малі архітектурні форми в даному об’єкті мінімальні по кількості та грають другорядну роль. На сьогоднішній день на території парку є лише два будинки: двоповерховий цегляний будинок (в минулому панський маєточок) та одноповерховий будинок приміщення станції юних натуралістів. Також на території парку є два пам’ятника: воїнам-інтернаціоналістам та воїнам прикордонникам.
Вони органічно вписані в створювані ландшафти із природних елементів і в більшій мірі займають підлегле становище.
Вхід в парк добудовується, арочний закритий. Головний вхід, а також адміністративна частина складають основу коніфіретума, тобто колекцію хвойних рослин.
По території парку прокладена дорожна сітка, частково (головна алея, та на її розгалуженнях в сторону дамб) з асфальтованим покриттям розрахованим на проїзд автомашин.
На головному вході, в місцях врізки головної алеї в рельєф вмонтована підпорна стінка із буту висотою 2,5 м.
Крокуючи головною алеєю відпочиваючі потрапляють на видовий майданчик. З якого відкривається вид на озера“Осіння казка”, “Новий”.
 

Озеленення затінених місць

Головна алея виходить на водорозділ, що виступає майже на центр території парку. На верхній частині водорозділу створюється система терас, що завершується гірським садом. Врізаючись в товщу землі між нижньою терасою і гірським садом, головна алея підходить до дамби, що з’єднує західну половину парку і виходить з іншої сторони до ділянки кленів.
Гірський сад займає місце, яке лише трішки зміщене до заходу від геометричного центра території, він проглядається зі всіх кінців парку, але найбільш вагомий вид він має з самої нижньої частини парку, з галявини посеред ділянки хвойних.
Безпосередньо за струмком який огинає гірський сад розміщується балка з трьома озерцями. Основу насаджень цієї балки складає типова рослинність.
З права від головної алеї розташоване найбільше озеро парку
Лебедине” майже до центру якого вклинюється острів основу рослинності якого складає березовий гай.
Всю іншу площу парку складає дендрарій.
Загалом територія парку поділяється на наступні функціональні зони:
Експозиційна – її відвідування дозволяється в порядку, що встановлений адміністрацією парку;
Наукова – до складу зони входять колекції, експериментальні ділянки тощо, на відвідування її мають право лише співробітники парку у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, а також спеціалісти інших установ з дозволу адміністрації парку;
Заповідна – відвідування її забороняється, крім випадків, коли воно пов’язано з проведенням наукових спостережень; 

Адміністративно-господарська.

 

Директор станції юних натуралістів, завідуюча діяльністю на території парку-пам’ятку садово-паркового мистецтва “Молодіжний”  О.Ф.Сіляк

 

Спорт Фастова