Зробити сторінку стартовою         Fastiv.in.ua Твій Портал - Твоя Інформація

 

Як поміщик Поплавський із озброєною охороною землю у земляків відбирали

Про звернення виборців із проханням захистити від свавілля Поплавського я вже розказував. 
Повторювати описане не буду. А додам щось нове.
Знайшов в статтю із «Газети по-українськи» №6 за 07.10.2005 р., яка розкриває подробиці озброєного бандитського захоплення землі у селян-земляків.
16 липня 2005 року. До комбайнів "Єнісей" кіровоградського фермера Петра Мельника, 50 років, які косили ячмінь, під'їхав чорний джип. З автомобіля вистрибнули широкоплечі хлопці. Вимахуючи пістолетами, звеліли заглушити комбайни.
— Про таких кажуть — "пальці вєєром". Доходило до бійки. Ще б мить, я не знаю, чим би все це закінчилося. Сказали: не з'їдеш з поля — життя в тебе не буде не те що в рідній Йосипівці, а й у всьому Ульяновському районі. Потім приїхав Володимир Поплавський, один із керівників "Ятрані". А пізніше — ще й районний прокурор. Він попередив мене: якщо твої люди не залишать поле, то всім одягнуть "браслети", кинуть у каталажку, — помітно хвилюючись, згадує той день Петро Мельник.
Ті хлопці справді нагадували бандитів. Хотіли закинути залізний лом в мій комбайн, щоб його зламати. Сказали: якщо я й далі коситиму врожай, то стрілятимуть, показали пістолети,— підтверджує комбайнер Олег Дячок, 34 роки.
Іти проти пістолетів та прокурора ніхто не ризикнув. Розвернули й відігнали з поля всю техніку. Того ж дня туди заїхали комбайни товариства з обмеженою відповідальністю "Ятрань" і викосили весь урожай, який сіяли і доглядали люди Мельника. Фермер підрахував збитки. Вийшло майже 600 тис. грн. Така товарна вартість більше 500 т ячменю, 300 т пшениці і 150 т жита — усього того, що вивезли з поля брати Поплавські.
Петро Мельник — голова ним же створеного фермерського господарства в Йосипівці. У сусідньому селі, Мечиславці, працює господарство ТОВ "Ятрань". Уся округа знає, що його власниками є брати Поплавські. Саме тут, у Мечиславці, народився народний депутат і ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський.
Петро Мельник орендував донедавна 1500 гектарів землі, вирощував на них пшеницю, ячмінь, соняшник. Але навесні 2005 року дізнався, що повинен віддати 220 гектарів. Право оренди на них перейшло до ТОВ "Ятрань".
— Нас ніхто не попередив, що землю забиратимуть. Тому минулої осені моє господарство засіяло поля елітною пшеницею, житом. А навесні на 120 гектарах ми ще посіяли ячмінь. І тут приїхали керівники "Ятрані" і сказали, що земля вже їхня. Усе це дуже непорядно. Адже Божий закон каже: "Якщо не сіяв — то й не збирай!". Якщо ви влітку продаєте хату й ділянку навколо неї, то хто збиратиме врожай? Звісно, той, хто садив його навесні, — пояснює Мельник біблійні істини сільського господарства.
Коли хотів стати депутатом, то привозив нам з концертами Катерину Бужинську та Івана Поповича
У вересні він зібрав 120 своїх робітників і поїхав до Києва пікетувати Верховну Раду. У супермаркеті купив кілька десятків батонів. На прес-конференції передав кур'єрською поштою целофановий мішок із цим хлібом Михайлові Поплавському.
— Якщо людині чогось бракує, їй треба хліб подарувати. Думаю, Поплавський не образився, — каже Мельник.
На позаминулому тижні він зустрічався зі "співаючим ректором" на "нейтральній території" — у приміщенні Ульяновської райдержадміністрації. У присутності керівника району розмовляли, як залагодити конфлікт. Мельник каже, що почув від Поплавського запевнення: фермерові повернуть втрачене.
Петро Мельник пам'ятає Михайла Михайловича з дитинства — відтоді як той працював директором будинку культури в сусідньому селі Великі Трояни. Поплавський старший за Мельника на вісім років. Тож у молодості вони не спілкувалися.
— Особисто я познайомився з Михайлом Поплавським у 2000 році, коли він починав будувати автозаправки "Ятрань" на трасі "Київ — Одеса". Я багато йому допомагав, ми навіть, можна сказати, були друзями.
Мельник давав Поплавському техніку на облаштування АЗС.
— Він тоді сказав: "земля кругла, я теж тобі чимось допоможу". От, напевне, і почав "допомагати", — розповідає Мельник. — А потім, у 2002-му, вся Йосипівка і я агітували за Поплавського на виборах до Верховної Ради. Тепер жителі навколишніх сіл розчаровані ним. Обіцяв провести газ — не провів. Кажуть, що давно вже не приїздив до них як депутат.
Останнім часом Поплавський купив три комбайни і п'ять тракторів
— Жодного разу він не зібрав людей, не спитав, що в нас змінилося. А коли хотів стати депутатом, то тільки й робив, що привозив нам з концертами Катерину Бужинську та Івана Поповича, — розповідає жителька села Великі Трояни Віра Степанівна Пастух, 52 роки. — Звісно, Поплавський тепер змінився. Як кажуть, "хочеш довідатися про людину більше — дай їй маленького портфеля".

Газета «По-українськи», автор Олександр ІВАСІВКА-НАВРОЦЬКИЙ

 
 

0
Ваша оценка: Немає