Зробити сторінку стартовою         Fastiv.in.ua Твій Портал - Твоя Інформація

 

Валерій Єременко: “Боротьба з корупцією має бути комплексною!”

Валерій Єременко з когорти персоналій, про яких зазвичай кажуть: він – self-made man, тобто людина, яка зробила себе сама. І саме такі люди приходять у світ для того, щоб його змінювати, і такі люди завжди актуальні та перспективні. Розпочинав Валерій Вікторович свою офіційну трудову діяльність вантажником у центральному гастрономі Києва. А нині водночас виконує важливі обов’язки – голови постійної комісії з питань підприємницької діяльності, інвестицій, промисловості, транспорту, зв’язку та торгівлі Фастівської райради та голови районної Спілки захисту та сприяння підприємництву. Від того й зрозуміло, що Валерій Єременко завжди тримає руку на пульсі Фастівщини. Тож, впевнені, інтерв’ю із ним (і як депутатом районної ради, і як успішним підприємцем) обов’язково зацікавить нашого читача.

– Валерію Вікторовичу, оскільки наше видання виходить для громади, то давайте розпочнемо саме з Вашої громадської діяльності. Отже, Ви – голова районної спілки захисту та сприяння підприємництву Фастівського району, якій цьогоріч виповнюється вже десять років і яку з першого дня її заснування очолюєте саме Ви.

– Так і є: рівно десять років тому, ще за часів Президента Леоніда Кучми, неабияку роль у житті держави відігравала Українська спілка підприємців та промисловців, яку очолював Анатолій Кінах. У всіх областях та районах майже директивним засобом були організовані подібні структури. Пам’ятаю, тоді в актовій залі райдержадміністрації зібралося більше ста місцевих підприємців. На посаду голови нашої спілки було висунуто шість кандидатур. Міцний борівський осередок підприємців довірив мені представляти власні інтереси, й інші теж підтримали мою кандидатуру. Таким чином, вже десятиріччя й очолюю районну спілку захисту та сприяння підприємництву Фастівщини.

– Чим наразі займається спілка? Наскільки допомагає те, що її голова є водночас і головою постійної “підприємницької” комісії Фастівської райради?

– Спілка щороку проводить єдиний районний “круглий стіл” із попередніми чотирма кущовими. Ми накопичуємо загальні та конкретні питання до різних державних інстанцій, сідаємо разом із їхніми представниками в актовій залі РДА та під головуванням керівника району Анатолія Анатолійовича Бусєнкова розглядаємо численні наріжні проблеми. Такі зустрічі “віч-на-віч”, вважаю, є дуже дієвою формою співпраці влади та бізнесу в районі. На цих “круглих столах” за лічені години вирішуємо питання, які б могли тягнутися подовгу. До речі, користуючись нагодою, хочу висловити щиру подяку районній владі, особисто Анатолію Анатолійовичу Бусєнкову, за розуміння наших проблем та всіляку підтримку. Також у моїх повноваженнях як голови постійної комісії запросити і запитати керівника тієї чи іншої інстанції щодо конкретних листів із скаргами, які надходять до нашої комісії від підприємців району. Окрім того, комісія постійно збирається перед сесіями районної ради принаймні раз у два місяці та формує певний пакет пропозицій та документів для сесійного розгляду.

А ще спілка активно займається різноманітною благодійністю. Завдяки тісній співпраці з керівництвом райдержадміністрації та районної ради підтримуємо, як можемо, благодійні, культурні, спортивні заходи, які відбуваються на території району. Наприклад, нещодавно, коли готувався до відкриття дитячий будинок сімейного типу Миколи Бондаря у Червоній Мотовилівці, ми придбали туди килимове покриття; купили телевізор та пральну машину для геріатричного відділення в Малополовецькому й відремонтували там за свій кошт одну кімнату; придбали побутову техніку для такого ж закладу в Дідівщині; забезпечили участь збірної Фастівщини з футболу в чемпіонаті області тощо. Взагалі, кажучи лаконічно, майже жоден громадський захід у районі, місті, в селищах та селах району не проходить без підтримки наших підприємців. Окрім того, протягом цих десяти років постійно надаємо допомогу підприємцям-початківцям. Не таємниця, що чималою проблемою малого бізнесу є проблема кадрова. А саме – проблема кваліфікованих бухгалтерів та юристів. І саме в цих сферах у підприємців і виникають труднощі з державними органами, що контролюють бізнес, – починаючи від податкової, прокуратури і закінчуючи пожежниками та екологічною інспекцією. От наприклад, нещодавно особисто я виграв справу в обласному суді, й то – з певними перешкодами; так я ж уже понад двадцять років займаюся підприємницькою діяльністю! А що казати про початківців?! Тому й потрібна спілка, яка відіграє роль такого собі інформативно-консультативного центру. Ми ведемо кілька окремих напрямків. Наприклад, у нас є свій юрист, завжди готовий надати повну консультацію з того чи іншого питання. Ось нещодавно в одного підприємця з Оленівки виник серйозний конфлікт із обласною податковою інспекцією. Кажучи відверто, це був класичний корупційний “бєспрєдєл”. Справа дійшла до прокуратури. Довелося відстоювати чоловіка спільними зусиллями.

– Тобто вашу спілку можна назвати ще й борцем із корупційними схемами?

– Звичайно що можна! Ми ж так і називаємось – спілка сприяння та захисту. Коли треба – сприяємо, коли треба – захищаємо. В реаліях, коли підприємець, умовно кажучи, сплачує тисячу гривень до Державного бюджету, а який-небудь посадовець-корупціонер вимагає від нього “в конверті” чи чотири тисячі, чи шість, чи десять тисяч гривень, стояти осторонь – для нашої спілки неможливо!

– Взагалі, корупція наразі – основна біда держави. Україна за всілякими міжнародними рейтингами ніяк не вийде з “десятки” найбільш корумпованих країн. Чи є особисті рецепти боротьби з цим лихом у Валерія Єременка як представника найближчої до споживача ланки підприємництва?

– Це має бути комплексне рішення – від удосконалення законодавства до зламу в громадському мисленні. Давайте почнемо з початку. В першу чергу, найбільші труднощі у представників, підкреслю, малого та середнього бізнесу виникають через недолугість відповідного чинного законодавства. Прийняли новий Податковий кодекс – він нічого суттєвого для малого бізнесу не дав. Вийшов занадто вигідним для держави, а не для підприємців. Чи, наприклад, зробили на всіх територіальних рівнях начебто корисну справу – “Єдине вікно”. Але ж на практиці цей орган виконує лише інформативно-реєстраційну функцію. Після феєричного моменту швидкого реєстрування для підприємця настає “період реалізму”. Для того, щоб отримати дозвільні документи на землю, де він хоче організувати бізнес – хоч сільськогосподарський, хоч виробничий, хоч торговий, пройде мінімум з півтора року, якщо не всі три. З чим і як у цей термін працювати?! Ще й в умовах тотального державного контролю! (Наразі в Україні існує понад 40 контролюючих установ, у праві яких призупинити або взагалі припинити діяльність підприємства – авт.). Знову ж таки, система кредитів у вітчизняній банківській галузі – з розряду фантастичних. Кредити надаються під шалені двадцять три-двадцять п’ять відсотків і неодмінно – під заставу майна. До того ж, сучасний кредитор, прораховуючи власні ризики при наданні позики, в будь-якому випадку занижує вартість заставного майна. Наприклад, будинок чи авто, які коштують двісті тисяч гривень, банки обов’язково оцінять тисяч у п’ятдесят. Погодьтеся, не кожен із підприємців (а особливо початківців) піде на такі умови.

Ще один яскравий епізод із ведення сучасного малого та середнього бізнесу. Мова про централізацію контролюючих органів, яка, на мій погляд, і є основою корупції в Україні. Практично всі свої різноманітні звіти підприємці мають подавати в обласні інстанції. По-перше, це втрата часу, по-друге, часто-густо чиновники не відмовляють собі в можливості “наїхати” на підприємця, у звітах якого, звичайно, при навіть невеличкому бажанні можна знайти ту чи іншу “помилку” або дрібну невідповідність. “Контролеру” потрібно відбудувати новий будинок чи поїхати на чергові Канари, а підприємцю треба якомога швидше повернутися до своїх справ, минаючи перевірки та суди. На стику цих різних за характером інтересів і виникає корупційна схема, схема “подяки”, схема “рятівного конверта”. І – це я про громадянську свідомість – далеко не кожен продовжить боротьбу за свої права і як підприємця, і як громадянина. Впевнений, якби більшість тих органів працювали безпосередньо в районах, рівень корупції був би по всій країні значно менший. На місцях легше привести корупціонерів до тями – для цього й існують такі громадські об’єднання, як наше, та й місцеві ЗМІ, думається, не були б так осторонь від проблем тутешніх підприємців, як нині. А центральних ЗМІ, їхніх газетних площ та ефірів, на всі конкретні випадки корупції, як ви розумієте, не вистачить.

– Валерію Вікторовичу, але ж переважна більшість депутатів у Верховній Раді, тобто саме тих людей, які відповідальні за чинне законодавство, начебто борців за полегшення умов для бізнесу, є представниками бізнес-структур. Втім, здається, Ви зовсім недаремно підкреслили, що основні проблеми з корупцією – саме у представників малого та середнього бізнесу…

– Все правильно. Ті, хто в парламенті, захищали, захищають і будуть захищати інтереси саме великого бізнесу, який схильний до поглинання малого і середнього начебто й “братів”. Отаке сьогодні у вітчизняному бізнесі “братожерство “. Це не є цивілізованим методом існування приватної ініціативи; тому й кажуть експерти: на вітчизняному подвір’ї наразі процвітає “дикий капіталізм”. Але, впевнений, так довго держава, її економіка, а, вслід, і її соціальна політика не витримають. З малого бізнесу потрохи йде молодь, залишаючи його старшому, моєму поколінню. Це не є перспективним для держави, яка фактично виховує безініціативне покоління, покоління біженців за кордон або в Інтернет. От, наприклад, наразі всіляко намагаюся підтримати свого сина Руслана в його підприємницькій діяльності. Він вирішив займатися вирощуванням та подальшим продажем тепличних грибів. Увесь початковий період – від отримання кредиту до дозвільних документів – пройшли разом, тобто левова частина процедур лягла на батькові перевірені плечі (посміхається). Так ось, син, неабияк обізнаний на теорії економіки, випускник Академії митної служби України, після невеличкого терміну власного “бізнесування” каже: ні, я так не зможу – ані умов, ані перспектив для найменшого розвитку справи! Мовляв, піду краще в митарі. Так і є: щоб тримати хоча б такий бізнес, як, наприклад, у мене (а це чотири підприємства з єдиною системою управління), потрібно було пройти шлях у двадцять років, тобто і вогонь, і воду, і мідні труби. Повторюся, молодому поколінню за нинішньої ситуації зі ставленням держави до малого підприємництва та з нинішнім законодавством ніякі горизонти у власному бізнесі “не світять”.

– За таких невеселих справ щодо зайвої державної централізації, ще й в умовах бюджетної несамостійності і району, і міста, якось саме по собі відпадає й питання про недостатні інвестиції в економіку Фастівщини.

– Саме так. Поки що всі “значущі” гроші зупиняються навколо столиці та великих українських міст. Наприклад, на Київщині інвестиційні потоки “доповзли” лише до Конча-Заспи, Нових Петрівців, Броварів, Жулян. Повірте, фастівчанам ще довго чекати на серйозні інвестиційні потрясіння. Тому й вважаю діяльність районної спілки захисту та сприяння підприємництву сучасною і необхідною справою. Ми живемо на рідній землі і за будь-яких зовнішніх умов маємо цінити, зберігати та розвивати все те цінне, що вона нам надала. І робити це, насамперед, для прийдешніх поколінь.

Роман РАДОМСЬКИЙ

peremoga-fastiv.com.ua

0
Ваша оценка: Немає

Спорт Фастова