Зробити сторінку стартовою         Fastiv.in.ua Твій Портал - Твоя Інформація

 

Про Бусєнкова – людину і керівника

Пишу про цю людину, бо не можу не написати. Можливо, мене як журналіста трохи зачепило те, що про нього центральні засоби масової інформації – газета “Урядовий кур’єр” і журнал “Віче” написали якось розлогіше, більш рельєфно, аніж писалось у нашій “Перемозі” – сухо, офіційно, майже статистично.

Тим більше, є ще одна причина, щоб писати про нього. У перші місяці, відколи Анатолій Анатолійович прибув працювати на Фастівщину, я з деякою напругою спостерігала за його “вживанням” у незнайомий для нього край. Як сприймуть люди? Як він сам адаптуватиметься в аграрному районі? Про цю “опіку” він і не здогадувався, а мені так хотілося, щоб у нього все вийшло. Працюючи наприкінці 90-х років у Луганській облдержадміністрації, я добре знала про завжди зібраного, відповідального, принципового спочатку заступника Рубіжанського міського голови, а потім міського голову промислового Рубіжного Анатолія Бусєнкова. Але вдома й стіни допомагають, а як складеться тут – на посаді голови Фастівської райдержадміністрації, яку у березні 2011 року йому було запропоновано головою Київської облдержадміністрації Анатолієм Присяжнюком? Сьогодні більшість із тих, кому щодня доводиться перебувати з Бусєнковим у тісних трудових стосунках, скаже: все вийшло і склалося.

Будучи присутньою на засіданнях колегії райдержадміністрації, сесіях районної ради, робочих нарадах, я була навіть дещо вражена, як легко новий голова РДА оперує назвами населених пунктів, добре ознайомлений із ситуацією в них, як спілкується з сільськими та селищними головами, депутатами районної ради, безпомилково називаючи кожного по імені-батькові.

Доля-доля людська…Від якої безлічі обставин і начебто дрібниць ми залежимо! Багатьом хотілося знати тоді, два роки тому, через які обставини успішний міський голова з Луганщини став працювати у Фастівському районі? Хотіла знати про це і я. Аж ось абсолютно за випадкової ситуації, у подорожі до Венеції, дізналася від одного із земляків Анатолія Анатолійовича про те, як до цього часу жалкують за ним як за мером у Рубіжному. Як люди один одного лаяли за те, що не пішли на вибори, бо були впевнені: чого туди ходити – все одно Бусєнков, який вже двічі обирався міським головою, переможе. І не вистачило для перемоги над найближчим конкурентом лише якихось 56 голосів. Але ж той, хто працював у владних структурах, добре знає: міцними кадрами не розкидалися ніколи – для них робота завжди знайдеться.

До речі, термін “успішний міський голова” вжитий не заради красного слівця. У грудні 2008 року Указом Президента України Анатолія Бусєнкова було нагороджено орденом “За заслуги” III ступеня.

Якось у розмові з Анатолієм Анатолійовичем я запитала: чи були у нього сумніви стосовно роботи на Фастівщині і чи ніколи він не пожалкував про цей життєвий крок?

– Сумніви, звісно, як у кожної нормальної людини, були. Але чи жалкував? Я взагалі не жалкую за здійсненим. Оглядаючись назад, я аналізую, що було зроблено не так, але жалкувати – ні. Якщо я відчую, що мене на роботу, вибачте за банальність, не несуть ноги, я відразу її залишу. Нині я йду на роботу із задоволенням, відчуваю свою потрібність і здатність бути корисним людям. А якщо додати, що Фастівщина, куди я приїхав працювати, – край надзвичайно цікавий у культурному, історичному та природному плані, то, зізнаюся, жалкувати за чимось просто гріх.

Сьогодні до голови райдержадміністрації увага у мешканців 34-х населених пунктів Фастівщини підвищена. І це цілком природно – він іде на проміжні вибори, що відбудуться 2 червня, кандидатом у депутати Київської обласної ради. Виборці, а це особливо відчувається на зустрічах з ними, хочуть знати все – аж до дитячих років. Поцікавилась і я у голови, звідки витоки цілком непоганого як для вихідця з Донбасу знання української мови, бува не з дитинства? Вгадала: мама Анатолія Анатолійовича вчилась у Рубіжному в українській школі. Та і його самого у жодному класі, як тоді це “модно” було робити, не звільняли від уроків української мови. Ось вам і “русскоязычное население”!

З дитинства пам’ять дістає спогади про нині вже покійного батька, який подарував Анатолію не просто Чорне море, а цілий світ вражень. А ще батько навчив сина грати у шашки та шахи, і любов до них, особливо до шахів, залишилася й до сьогодні. Взагалі ж у дитинстві, здається, не було таких видів спорту, якими б він не починав займатися: бокс, фехтування, футбол, волейбол, легка атлетика, плавання, стрільба, навіть стрільба з лука. І хто тепер скаже, що такий широкий діапазон уподобань не віщував про широку натуру дорослого Бусєнкова?

Вітаючи цього року жіноцтво району з 8 Березня, Анатолій Анатолійович взяв до рук гітару і заспівав. Так відкрилася ще одна життєва сторінка – щасливих студентських років. Хто вчився у 80-ті, певно ж, пригадує популярний молодіжний фестиваль “Товариш гітара”. Перший свій виступ на сцені під час участі у цьому фестивалі з піснею Юрія Антонова “Снігурі” студент Анатолій Бусєнков запам’ятав на все життя. А вже потім разом із рубіжанським гуртом “Заря’д” (сполучення від назви відомого у Союзі хімічного заводу “Заря” і слова “дружба”) він їздитиме на всі фестивалі авторської пісні.

Після закінчення інституту два роки служив у армії, адже навіть і подумати не міг про те, що від служби можна якось “відмазатися”. Потім робота майстром, начальником дільниці на заводі.

Коли писала ці рядки, стало цікаво, а як оцінюють голову райдержадміністрації найближчі колеги по роботі? Як на мою думку, дуже об’єктивним в оцінці був Володимир Іщенко, голова районної ради: “Буду відвертим: у Анатолія Анатолійовича є риси, яких немає у мене. Це – надзвичайна відкритість, публічність, легкість у спілкуванні. А це імпонує людям. На мою думку, саме ці риси характеру і допомогли йому піднятися до того рівня керівника, на якому він нині перебуває. Як державний службовець він – досвідчений, інтелектуальний, з ним цікаво працювати і спілкуватися на будь-яку тему”.

Є у кадровиків такий усталений вираз: “послужний список”. Проаналізуєш “послужний список” Анатолія Бусєнкова і зрозумієш, звідки комунікабельність і відкритість: інститут, армія, завод, комсомол, міськвиконком, райдержадміністрація. А ще слід додати навчання в Академії державного управління при Президентові України, де він здобув кваліфікацію магістра державного управління.

Пройшовши таку школу життя, Анатолій Бусєнков дуже виважено підходить до кадрових працівників. Правди ніде подіти – сьогодні професійна криза залишається реальністю. Від багатьох годі чекати нових нестандартних рішень та ефективного управління, тому коли приходить на будь-яке підприємство чи в установу новий керівник, дехто зустрічає його з острахом. Анатолій Анатолійович кардинально кадри не міняв – хтось вивільнився через зміни у структурі райдержадміністрації, хтось пішов на пенсію. У практиці своєї роботи він не звик когось звинувачувати. Каже: “Слабкі кадри – сам винуватий. Працюй з ними”.

Найбільшою трудністю в роботі очільник Фастівського району вважає той момент, коли тривалий час доводиться працювати над вирішенням якоїсь проблеми, а зрушити її з місця не вдається, і тут не важливо об’єктивна чи суб’єктивна причина невирішення проблеми і в якій вона сфері – соціальній, промисловій, аграрній. Задоволення у роботі керівника приносить лише позитивний остаточний результат. Причому, вважає він, нездійсненних завдань не існує – вони є або матеріально затратними, або несвоєчасними. Разом із цим, від нарікань на негаразди життя кращим не стане – треба діяльно викорінювати те, що заважає нам добре жити.

Про свою сім’ю Анатолій Бусєнков говорить зовсім не пафосно як про свій надійний тил. З надзвичайною ніжністю у голосі він вимовляє ім’я дружини Марини, яка вже теж переїхала до Фастова, як і повинно бути у міцній сім’ї. “Дружина для мене – це друг, порадниця і, головне, кохана жінка”, – наголосив у розмові Анатолій Анатолійович. Син Дмитро, закінчивши Московський університет нафти і газу імені Губкіна, працює в ПАТ “УкрНафтаГаз”, а мама живе на Луганщині.

Під час останньої бесіди з головою райдержадміністрації, коли я вже знала про його наміри балотуватися кандидатом у депутати обласної ради, мене не залишала думка: а що, власне, це йому дасть? Особисто йому – нічого, окрім додаткових громадських навантажень, а от представництво нашого району в облраді мешканцям Фастівщини не завадить. Тим більше, у мене є повна впевненість, що Анатолій Бусєнков, зважаючи на його посаду і, звичайно, характер, у разі обрання його депутатом обласної ради, представлятиме весь район, а не тільки ту частину, від якої він обиратиметься. Треба віддати належне: вже сьогодні він чітко знає, які проблеми у районі слід вирішувати в першу чергу і що саме лобіювати на засіданнях облради. По-перше, слід остаточно вирішити проблеми транспортного сполучення та якості автодоріг на Фастівщині. По-друге, впевнений Бусєнков, треба предметно вирішувати проблему створення робочих місць на селі і працевлаштування на них молоді, щоб та, зрештою, після закінчення школи залишалася вдома.

На передвиборчих зустрічах майже традиційним є запитання: а чим живе район, як ведеться його мешканцям, що доброго за два роки зробив на Фастівщині Анатолій Бусєнков?

Стисло. Вперше за останні роки за соціально-економічними показниками Фастівський район увійшов до п’ятірки найкращих у столичній області. Послідовно розбудовується його інфраструктура. Так, державне підприємство “Оленівське” власним коштом реконструювало корівник на 100 голів. Загальний обсяг інвестицій становив 1,1 млн. гривень. Підприємство “Відродження” за рахунок власних коштів та коштів районного бюджету за Програмою розвитку молочного скотарства у Фастівському районі на період до 2015 року реконструювало дворядний корівник на 100 голів. Загальна вартість інвестицій – 0,6 млн. гривень. На виділені з районного бюджету 0,12 млн. гривень господарство закупило 25 племінних нетелей.

У передювілейний рік свого 90-річчя район посів друге місце в області за врожайністю зернових (у середньому – 61,7 ц/га), зібрано 166 тис. тонн зерна.

На базі Великомотовилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів створено навчально-виховне об’єднання для учнів і дошкільнят. Цьогоріч таке ж об’єднання буде створено після завершення реконструкції частини приміщення в Томашівській школі. Чотири загальноосвітні школи – Томашівська, Пилипівська, Яхнівська та Червоненська – беруть участь у другому етапі Проекту Євросоюзу та Програми розвитку ООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”.

Значна увага приділяється медичним закладам, зміцненню їхньої матеріально-технічної і лікувально-профілактичної бази. Завершено будівництво рентген-діагностичного корпусу медичної амбулаторії загальної практики сімейної медицини в Боровій. Капітально відремонтовано під’їзди та вхід до поліклініки районного центру первинної медико-санітарної допомоги, облаштовано пандуси для потреб інвалідів. Здійснюються капітальний ремонт Томашівської медамбулаторії та реконструкція будівлі медамбулаторії в Малій Снітинці. Незважаючи на складнощі з фінансами, завершується ремонт та осучаснення приміщень Будинків культури в Трилісах та Пилипівці. У планах капітальний ремонт районного Будинку культури, розпочато встановлення системи автономного опалення в центральній районній бібліотеці.

Нині у громадах часто можна почути мало не скептичні заяви на кшталт того, як люди можуть впливати на владу? Відповідь поки що одна – через вибори. Адже як багато залежить, хто обраний сільським, селищним головою, депутатом сільської, селищної чи обласної ради, народним депутатом від того чи іншого виборчого округу. Тож, обираючи, треба добре зважити сильні і слабкі сторони кандидатів. Досить помилятися у виборі.

Зоя ЗІНОВ’ЄВА

Депутати районної ради про кандидата у депутати Київської обласної ради Анатолія Бусєнкова

Леонід ХОДАКІВСЬКИЙ, голова постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів, законності і правопорядку, зв’язків із засобами масової інформації, громадськістю та політичними партіями, депутат райради від Соціалістичної партії України:

– На моє переконання, сьогодні район очолюють люди, які мають достатню професійну підготовку, кращі ділові і моральні якості, аніж їхні попередники. У мене – чималий досвід роботи в органах місцевої влади, тому можу порівнювати.

Чим мені імпонує Анатолій Бусєнков? Компетентністю, різнобічними знаннями, стурбованістю за стан справ у районі. Він не сидить у своєму кабінеті – за короткий час добре ознайомився із соціально-економічною структурою нашого регіону. А те, як він вміє спокійно вислухати людей, виважено поставитися до їхніх потреб, свідчить про неабияку підготовку в роботі з ними.

Я не можу нічого поганого сказати й про іншого кандидата до обласної ради, свого колегу Сергія Барановського – молоду і цікаву особистість. Але на цих виборах я віддаю  свій голос за більш досвідченого – голову райдержадміністрації Анатолія Бусєнкова.

Галина КОВАЛЬЧУК, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, культури, спорту, сім’ї та молоді, депутат райради від партії “Наша Україна”:

– Я поважаю Анатолія Анатолійовича за професіоналізм і вміння співпрацювати з депутатами районної ради. Фастівську райдержадміністрацію давно вже не очолював такий кваліфікований і виважений голова, і про це я нещодавно говорила на засіданні районної ради.

Валерій ЄРЕМЕНКО, голова постійної комісії з питань підприємницької діяльності, інвестицій, промисловості, транспорту, зв’язку та торгівлі, депутат райради від партії “Сильна Україна”:

– За період свого спілкування з головою райдержадміністрації Анатолієм Бусєнковим я переконався, що це – дуже порядна і трудолюбива людина, яка цілеспрямовано працює для розвитку нашого району. Таку ж думку, вважаю, висловлять й багато підприємців із сіл та селищ Фастівщини, які часто звертаються до нього за допомогою чи порадою. Завжди ввічливий, уважний, він ніколи не відмовив у вирішенні якихось практичних питань.

Вважаю, що Анатолій Анатолійович є гідною кандидатурою для того, щоб бути обраним депутатом обласної ради від Фастівщини.

peremoga-fastiv.com.ua

0
Ваша оценка: Немає

Спорт Фастова